пятница, 17 сентября 1993 г.

Дуэль двух «К»: спокоен лишь вратарь



В данном случае речь о «Кубани» и «Колосе» — футбольных командах из

Краснодара, выступающих в первой лиге российского чемпионата. И хотя решают они разные задачи — недавно родившийся и только что появившийся из второй лиги “Колос” рвется в восьмерку сильнейших и имеет вполне реальные шансы добиться желаемого результата, а «Кубань», прошедшая сквозь огонь, воду и медные трубы, нынче катит на фирменном «мерседесе”… вниз по турнирным ступеням, — недостатка в эмоциях не было, как на самом поле, так и на трибунах. Собственно, это естественная ситуация, когда в борьбу вступают команды из одного города. Настрой игроков, их волевые качества нередко компенсируют в таких случаях разницу в мастерстве.
И на сей раз сражение развернулось нешуточное, но хоть и кипели страсти грубой игра не стала, в чем заслуга и самих футболистов, и судейской бригады, не выпускавшей ход событий из-под контроля и своевременно охлаждавшей наиболее разгорячённьх.
В общем, матч получился достаточно интересным, зрелищным. И шансы сторон оказались примерно равными, но фортуна улыбнулась «Кубани», сумевшей в итоге взять реванш за поражение в первом круге — 2:0. Выиграй, однако, соперники с таким же счетом, никто бы не удивился.
Откровенно говоря, еще ни разу в этом сезоне футболисты «Кубани» не выходили на поле своего стадиона такими отмобилизованными и не играли с такой самоотверженностью, как в минувший вторник против «Колоса». Но соперник знает себе цену и одним азартным натиском его сегодня не возьмешь, что и показала игра — «Колос» не случайно претендует на место в первой «восьмерке».
Исход поединка, думало, предопределило мастерство двух игроков — вратаря «Кубани» Броварника и лучшего ее форварда Гомлешко. И все-таки, фигурой номер один оказался голкипер. Своими смелыми, рассчетливыми, по существу, безукоризненными действиями Броварник заставил лишний раз убедиться в том, что расхожая фраза «вратарь — половина команды» родилась не на пустом месте. Право, трудно было бы сказать, чем бы закончилась эта игра, если бы не хладнокровие и класс Броварника. Он практически не сделал ни одной ошибки, прекрасно играя на выходах, намертво принимая любые мячи. Голкипер Кубани хозяйничал в штрафной и во вратарской уверенно, умело снимая напряжение, сводя шансы атакующих к минимуму и поднимая настроение партнерам по обороне.
Подтвердил репутацию бомбардира Мурат Гомлешко, мастерски забивший оба гола. В обоих эпизодах форвард обнаружил и чутье, и отчаянную решимость добиться результата.
Было бы несправедливо обвинять опытного вратаря «Колоса» Николая Стасюка в пропущенных мячах: в первом случае Гомлешко бил с близкого расстояния головой под перекладину, а во втором имел определенное преимущество в расстоянии. Куда больше оснований для вопросов к защитникам, которые сначала оставили нападающего «Кубани» без присмотра, а потом в середине второго тайма ничего не сделали для того, чтобы помешать контратаке соперников, а Гомлешко довести дело до конца. Другое дело, что Стасюк не выручил команду в безнадежных практически ситуациях…
…В первом тайме шла обоюдоострая игра, в которой защитникам приходилось трудиться в поте лица. Если говорить о конкретных ситуациях, то у «Кубани» наиболее близок был к успеху Станислав Лысенко, нанесший удар в Дальний угол метров с 15 — к счастью, для «Колоса” мяч пролетел рядом со штангой. Но и «Колос» в долгу не остался. Игравший агрессивно Шершнев хорошо прорвался по правому флангу и сделал нацеленную передачу в центр штрафной — Иванов не успел лишь на какое-то мгновение. Тот же Шершнев, на скорости рвавшийся в штрафную, был вынужденно сбит защитниками «Кубани» — удар метров с 20 со штрафного Борисову не удался. А на на 43 минуте оставленный без присмотра Гомлешко поразил цель — 1:0
В самом начале первого тайма «Кубань» создала две острейшие ситуации у ворот соперников. В первом случае Стасюк выиграл дуэль у вышедшего к воротам Станислава Лысенко, а во втором мяч после удара пролетел рядом со штангой.
А затем футболисты «Колоса» прочно и надолго взяли игру в свои руки. Но Броварник, повторяю, играл выше всяких похвал. Он в отличном стиле взял мяч после ударов Борисова, Брегвадзе, надежно сыграл в ряде других ситуаций… Реальные шансы для взятия ворот упустили Шершнев, Коваленко, Иванов, Кузьменко… Защищаясь, «Кубань» испытывала немалые затруднения, но держалась достойно, а контратака на 72-й минуте, завершившаяся отличным ударом Гомлешко, практически предопределила исход соперничества, хотя «Колос» и продолжал настойчиво атаковать. Удача, однако, в этом отвернулась от команды.
Составы команд. «Кубань»: Броварник, Гатикоев, Морозов, Шашорин, Сергей Лысенко, Великодный, Пантюшенко, Станислав Лысенко, Деменко, Фомин, Гомлешко.
«Колос»: Стасюк, Горин, Захаряк, Шершнев, Логутенко, Брегвадзе, Иванов, Чебулаев, Туник, Борисов (Кузьменко), Коваленко.
Судейская бригада: B. Денисов (Саранск), C.Бнатов (Москва), В.Ивенин (Саранск).
В.ТИМОФЕЕВ
Результаты остальных встреч:
«Смена-Сатурн» — «Факел» — 2:0
«Балтика» — «Металлург» — 2:0
Текстильщик» — «Спартак» (Нальчик) — 1:0
«Динамо» (Вологда) — «Эрзу» — 0:0
«Черноморец» — «Спартак» (Анапа) — 4:0
«Уралан» — «Нарт» — 4:0
«Асмарал» — Дружба» — 0:0
Торпедо (Владимир) — ФК «Орехово» — 4:2
ИВНПМО
"Черноморец" (Новороссийск)32234591-2350
"Балтика" (Калининград)32188656-2744
Автодор-Олаф" (Владикавказ)28178356-2942
"Эрзу" (Грозный)30175848-1939
"Торпедо "(Владимир)321751051-4339
"Смена-Сатурн" (Санкт-Петербург)321731251-3737
"Дружба'' (Майкоп)321571050-4337
"Колос" (Краснодар)321561139-3436
"Факел" (Воронеж)301310741-2236
"Уралан" (Элиста)311621336-4534
"Металлург" (Липецк)301451147-3333
"Терек" (Грозный)271431052-3231
"Спартак"(Анапа)311251437-4929
Торпедо" (Таганрог)311251445-5529
"Кубань"(Краснодар)311171348-6129
ФК "Орехово" (Орехово-Зуево)327111423-4525
“Спартак" (Нальчик)31951731-5423
"Асмарал" (Кисловодск)31781626-4722
"Текстильщик" (Иваново)32851932-4521
"Динамо" (Вологда)32591824-4919
"Нарт" (Черкесск)32732218-5917
АПК (Азов)31342421-7310

Вольная Кубань, № 180 (21672), пятница, 17 сентября 1993 г.

четверг, 2 июля 1987 г.

50-й чемпионат СССР по футболу. «Заря» — СК «Карпаты»

ПЕРВЫЕ ЛАУРЕАТЫ, ПЕРВЫЕ ЛИДЕРЫ
По традиции, футбольный сезон -для команд коллективов физкультуры открывается розыгрышем Кубка Ворошиловградской области. В этом году на старт турнира вышли 40 команд. Причем сильнейшие по итогам минувшего сезона команды вступили в борьбу лишь с 1/8 финала, а до этого взаимоотношения по олимпийской системе начали выяснять победители кубковых турниров городов и районов области.
Вот какие результаты были зафиксированы в розыгрыше Кубка области 1987 года:
1/32 финала. Антрацит — Ровеньки — 6:0, Меловое — Ворошиловград -1:9, Станично-Луганский район — Красный Луч — 0:3, Беловодский район — Антрацитовский район — + :—, Свердловский район—Коммунарск — 2:3, Белокуракинский район — Старобельский район — 1:5, Новопсковский район — Северодонецк — 5:1, Сватовский район — Рубежное —1:2, Новоайдарский район — Лутугинский район — 2:4, Краснодонский район — Первомайск— 0:2, Перевальский район — Лисичанск —1:3, Кременский район— Стаханов — 1:1 (по пенальти — 5:6), Кировск —Свердловск — 5:0, Славяносербский район — Краснодон — 3:0, Попаснян-ский район — Брянка — 1:3, Марковский район — Троицкий район —2:7.
1/16 финала. Антрацит—Ворошиловград— 2:3, Красный Луч — Бело-водский район — + :—, Коммунарск — Старобельск — 1:2, Новопсковский район — Рубежное — 4:0, Лутугинский район — Первомайск — 1:7, Лисичанск — Стаханов — 2:3, Кировск — Славяносербский район —3:5, Брянка — Троицкий район — 0:3.
1/8 финала. Ворошиловград — «Луч» (Красный Луч) — 2:1, Красный Луч — «Шахтер» (Лутугино) — 4:3, Старобельск — «Сокол» (Ровеньки) — 4:2, Рубежное — «Стахановец» (Стаханов) — 0:3, Первомайск — «Коммунарец» (Коммунарск) — 4:2, Лисичанск — «Химик» (Северодонецк) — 1:2, Кировск — «Шахтер» (Стаханов) — 0:3, Брянка— Шахтер» (Свердловск) — 2:3.
1/4 финала. Ворошиловград — Красный Луч — 3:1, Старобельск — «Стахановец» — 2:4, Первомайск — «Химик» — 1:0. «Шахтер» (Стаханов) — «Шахтер» (Свердловск) — 2:2 (по пенальти — 5:4).
1/2 финала. Ворошиловград — «Стахановец» — 1:2. Первомайск — «Шахтер» (Стаханов) — 2:1.
Финал. «Стахановец» — Первомайск — 3:0.
СОСТАВЫ КОМАНД
«ЗАРЯ»
Ст. тренер — зтр УССР В. Д. Добижа
Начальник команды — Ю. А. Коняев
Тренер — мс. А. Я. Куксов
№ А. Броварник
№ О. Суслов
№ С. Найденко
№ В. Самолюк
№ С. Ярмолич
№ В. Тарасенко
№ В. Кобзарев
№ С. Горковенко
№ В. Зинченко
№ С. Юран
№ Ф. Сорока
№ Ю. Ярошенко
№ Ю. Колесников
№ В. Черников
№ Ю. Свердлов
№ В. Попов
№ В. Поляков
№ О. Овчинников
№ Р.Зуб
СКА«КАРПАТЫ»
Начальник команды — Зелинский
Тренер — мастер спорта — Керимов
№ О. Бересский
№ Э. Расулов
№ С. Шиповский
№ В. Буняк
№ В. Когут
№ В. Крищишин
№ С. Пасечник
№ Ю. Смотрич
№ А. Войтюк
№ И. Гамалый
№ А. Петрик
№ В. Рафальчук
№ В. Сиверин
№ Б. Бандура
№ В. Бондарчук
№ А. Гий
№ В. Кухлевский
№ В. Лендел
№ Я. Пахольчук
№ И. Шквырин
Примечание: номера игроков, участвующих в сегодняшнем матче, вы
можете проставить, прослушав информацию по радио стадиона
ЗАПИШИТЕ ДЛЯ СЕБЯ
Судейская бригада ………………………………………………………………………
Счет матча……………………………… в пользу……………………………………..
Мячи забили …………………………………………………………………………………..
СЕГОДНЯ ВСТРЕЧАЮТСЯ
«Кузбасс» — «Локомотив»
«Памир» — «Крылья Советов»
«Пахтакор» — «Геолог»
СКА — «Черноморец»
«Заря» — СКА «Карпаты»
«Котайк» — «Шинник»
«Спартак» — «Даугава»
«Торпедо» — «Динамо» Ст.
«Динамо» Бт — «Ростсельмаш»
«Факел» — «Металлург»
«Ротор» — «Колос»

ПРИГЛАШАЕМ НА ФУТБОЛ!

2 июля 1987 года на стадионе «Авангарда встречаются:
«ЗАРЯ»
Ворошиловград
«ЧЕРНОМОРЕЦ»
Одесса
Начало матча в 19 часов.
Программа подготовлена пресс-бюро стадиона «Авангард» и комиссией пропаганды областной федерации футбола.
23.06.87. БВ 03034. Тираж 5000. Заказ 7108. Цена 10 к.  Ворошиловград, городская типография, ул. Сент-Этьеновская, 29.

воскресенье, 28 декабря 1986 г.

Ще одна висота

Завтра динамівцям Киева буде вручено золоті медалі переможців всесоюзної першості 1986 року
Команда нашого міста — учасниця всіх 49 чемпіонатів країни. На цьому рівні вона провела 1339 матчів: 613 перемог, 410 нічиїх, 316 поразок. За цей час забито 2095 м’ячів, пропущено — 1439. Київські футболісти — чемпіони Радянського Союзу 1961, 1966, 1967, 1968, 1971, 1974, 1975, 1977, 1980, 1981, 1985, 1986 років; срібні призери першостей СРСР 1936 (весна), 1952, 1960, 1965, 1969, 1972, 1973, 1976 (осінь), 1978, 1982 років; бронзові призери чемпіонатів країни 1937 і 1979 років. В їх активі сім перемог у розиграші Кубка СРСР, вони — дворазові володарі Кубка кубків, переможці Суперкубка УЕФА.
 Що відчували ви, програвши на фініші Чемпіонату-86 в Києві «Жальгірісу» з рахунком 0:3? — запитали ми старшого тренера динамівців
В. Лобановського, коли були вже відомі і остаточні результати всесоюзної першості.
— Тепер, звичайно, про це легше говорити, а тоді настрій був кепський, — усміхаючись, відповів Валерій Васильович. Звичайно, могло б заспокоїти те, що футболісти протягом сезону вже дечого добились, але ж вимоги до київських динамівців, як відомо, особливі. Одне слово, зробили належні висновки з несподіваної поразки. Дуже важливо було при цьому не перебільшити заслуг вільнюських футболістів у тому матчі (а вони, безперечно, були, ці заслуги) і об’єктивно проаналізу вати свої помилки.
Подальший перебіг подїй був на нашу користь: у п’яти останніх іграх набрали дев’ять очок і фінішували першими…
Навіть важко уявити собі, яка наполеглива і різноманітна праця за цими словами. Справді, запас незіграних матчів розтанув, відставання від лідера — столичного «Динамо відчутне. І раптом — зрив на своєму полі, коли сподівалися двома годинами раніше додати до свого активу ще два очка. Подібних «інцидентів» протягом сезону було чимало. Ситуацію загострювало не лише надмірне навантаження — на жаль, тренери були практично позбавлені можливості маневрувати складом, бо весь час не зменшувався список травмованих і хворих футболістів. Тому більшість динамівців провела за сезон 45 — 50 ігор. Для порівняння нагадаємо: за положенням золоті чемпіонські медалі вручають гравцям, які зіграли (тобто виходили на поле) половину й більше календарних матчів. У сезоні, що закінчився, ця норма — 15 ігор. До речі, може бути і менше, якщо футболіст виступав за одну із збірних країни.
Коротше кажучи, київські динамівці цього року грали значно більше, ніж раніше. Вони виграли кілька міжнародних турнірів, у тому числі й за Кубок кубків, справили найкраще враження у складі збірної країни на чемпіонаті світу в Мексіці та у відбіркових матчах європейської першості, з їх допомогою команда України добилася перемоги на IX літній Спартакіаді народів СРСР. Київські динамівці впевнено розпочали розиграші Кубка СРСР-87 і Кубка європейських чемпіонів. Певно, сама тільки участь у всіх названих змаганнях засвідчує рівень команди, а, коли вона ще добивається успіхів, то вже йдеться про висококласний колектив, який, образно кажучи, формує смаки у футболі.
Де ж коріння видатних здобутків? Насамперед треба говорити про багаті традиції команди, якій наступного року виповниться 60 років. На першому чемпіонаті СРСР 1936 року (весна) кияни посіли друге місце. В 1954 році вони вперше стали володарями Кубка СРСР. Протягом 1961 —1986 років динамівці нашого міста 12 разів були першими у всесоюзних турнірах. Тому й не дивно, що кожен дебютант команди — і юний дублер, і запрошений з іншого колективу відомий футболіст — відразу відчуває особливу, так би мовити, динамівську атмосферу, яка визначає ставлення до улюбленої гри, до своїх товаришів, де тренерів. Він розуміє, шо тренуватися тут треба наполегливо й охоче, грати винахідливо і корисно, вчитись у досвідчених і передавати свої знання новачкам. Чому так? Бо футбол — це Гра з великої літери, яка не прощає легковажного ставлення до своїх обов’язків на полі і, навпаки, заохочує старанних і відданих справі. Приклад для всіх футболістів київського «Динамо» — заслужений тренер СРСР Валерій Васильович Лобановський, його колеги -заслужені тренери УРСР Володимир Григорович Веремеєв, Анатолій Кирилович Пузач, Віктор Михайлович Колотов.
Про лідерів радянського футболу можна писати і писати, особливо напередодні урочистої церемонії нагородження золотими медалями. Та обмежимося лише маленьким штрихом. 19-річного воротаря Антона Броварника, який виступав за київський дубль, запросили до ворошиловградської «Зорі». Важко переоцінити подібну пропозицію: «Зоря» перейшла до першої ліги, має перспективних гравців, бути в такому колективі  першим воротарем почесно. Але Броварник, коли ми з ним розмовляли, сумував: «У «Динамо» такі тренери, такі хлопці… І взагалі — це ж київське «Динамо»!
Так, наша команда заслуговує на найвищу похвалу. Але при цьому варто уникати надто красивих слів, інакше може створитися помилкове враження про футбол. Якби це було можливим, ми б порадили болільникам завітати до роздягальні, куди приходять після завершення гри Чанов і Балтача, Кузнецов і Блохін, Заваров і Михайличенко, всі футболісти, які тільки-но «красиво і впевнено» грали. Як наші кумири втомилися, вимотались, як безсило в них опущені руки… Важко в цей момент їм позаздрити. Та спливе певний час, і хлопці знову стануть веселими І красивими, задоволеними собою — вони ж успішно впорались із важкою, але дуже важливою роботою. Як і будь-яка праця, футбол також вимагає винахідливості, ініціативи, відповідальності. Наведене порівняння цілком правомірне, тільки весь час пам’ятатимемо: у футбол грають у присутності десятків тисяч глядачів,  а коли ще ще врахувати телебачення, то — мільйонів. Причому, болільники не мовчать, вони темпераментні, вимогливі, а іноді й не зовсім об’єктивні. Нема футболістів, байдужих до реакції трибун, тому їх виступи — це не просто праця, а ще й натхнення, імпровізація, все те, що і має характеризувати спортнвне мистецтво.
Що ж тепер характеризує виступи київських динамівців (в наведеній таблиці у графі «Р» — рік народження футболІста,  «М» і «ЗМ» — кількість матчів, проведених у чемпіонаті-86 і всього у вищій лізі, «Г» і «ЗГ» — кількість голів забитих  у чемпіонаті — 86 і всього у вищій лізі.)

РМЗМГЗГ
Чанов195930168
Рац19613091715
Дем'яненко195929274225
Яковенко1964289422
Кузнецов1963278225
Евтушенко195827197656
Баль19582622416
Блохін1952234122207
Бєланов1960221691046
Михайличенко196320631221
Заваров196119190447
Безсонов195817223121
Яремчук1962154836
Євсєєв19621578
Балтача1958132156
Щербаков19601266112
Горілий196599
Каратаев196491511
Михайлов1959399

Крім цього, нинішнього сезону в складі київського «Динамо» виходили на поле Олефіренко (двічі) і Паламар (одинм раз), які тепер виступають за інші команди.
Ще кілька днів, і футболісти київського «Динамо» розпочнуть підготовку до наступного сезону, серед основних подій якого — відбірковий турнір європейської першості. Істотних змін у складі збірної країни не передбачається. Тож відповідальність за її виступи знову нестимуть кияни. До цього, щоб не повторюватися, додамо: як і завжди, від футболістів нашого міста в сезоні-87 чекають тільки перемог. А кон’юнктура, на наш погляд, ускладнилась: на золоті медалі можуть тепер розраховувати і столичні динамівці, а в Кубку чемпіонів грати важче, ніж у решті європейських турнірів.
Це — труднощі в схематичному вигляді, а насправді їх набагато більше. Але київські динамівці вміють об’єктивно оцінювати обстановку, оптимально готуватися до наступних поєдинків, ефективно комплектувати колектив. Це вселяє в нас оптимізм. Діловий, обгрунтований.
К. Михайленко,
Б. Новак
«Прапор комунізму», № 301 (2697), 28 грудня 1986 р.

Фото разных лет