воскресенье, 29 августа 1982 г.

Кубок Юності

В Белгороде завершились финальные соревнования на приз ЦК ВЛКСМ "Кубок юности". Шесть команд, занявших первые и вторые места в 3 зонах - сборные Азербайджана, Армении, Грузии, Украины, Эстонии и Москвы, вели спор за приз. 
Первое место завоевала команда Украины (тренеры А. Чубаров и В. Добижа) набравшая 8 очков при разности мячей 7:2. на втором месте юные футболисты Грузии (тренеры О. Гегечкори и А. Амирэджиби), потерявшие на очко больше. На третьем москвичи (тренеры М. Васильев и И. Швыков), с пятью очками. К слову, эта в общем-то квалифицированная, хорошо подготовленная в техническом отношении команда, выступала неровно. Победив сильную сборную Грузии 4:0, москвичи проиграли 0:2 команде Эстонии, занявший последнее место. Тренерам не удалось мобилизовать футболистов. И большинство игр москвичи проводили бесцветно, а порой - просто слабо.
Определены лучшие игроки финала: вратарь Антон Броварник (УССР), защитник Карен Галстян (Армения), полузащитник Олег Назаренко (УССР) нападающий Азер Исаев (Азербайджан). Забив 5 мячей, Давид Тетраули (Грузия) стал лучшим бомбардиром.
Много внимания турниру было уделено со стороны спортивных и комсомольских организаций города. Все участники были размещены в лучших гостиницах, игры проходили на Центральном стадионе в городе Химиков Шебекино. Позаботились организаторы и о досуге: в свободное от игр дни участники и судьи посетили мемориал "Курская дуга", выезжали на уборку овощей, знакомились с городом. Накануне соревнований состоялась встреча в горкоме комсомола. Хотелось бы особо отметить шефов грузинских футболистов, которые проявили поистине отеческую заботу о юных спортсменах. В этом большая заслуга начальника ремонтного цеха завода А. Рябцева.
Матчи обслуживали молодые арбитры из Москвы, Армении, Киргизии, Таджикистана, Литвы и РСФСР.
К недостаткам следует отнести отсутствие специальных призов лучшим игрокам.
Автор: В. Барашков, главный судья соревнований, судья всесоюзной категории.

Источник: "Футбол-Хоккей", воскресное приложение к газете Советский спорт № 35, от 29 августа 1982 г.

Информация на оф. сайте: 
http://www.inventa-orto.com.ua/anton-brovarnik/


Антон - ім'я воротарське


Юнацькі команди Києва так довго диктували моду на футбольних полях республіки, що коли це закінчилося, з новим становищем мало хто примирився у нашому місті, особливо в середовищі фахівців старших поколінь.
Між тим подібний наступ на позиції визнаних спортивних центрів - нормальне явище, що спостерігається у всій країні. Адже завдяки невпинному поліпшенню соціально-економічних умов життя на місцях розширються і обрії спортивно-масової роботи. І поява в республіці ефективних центрів підготовки юних футболістів скажімо, в Нікополі, Ровно або Первомайську, зрозуміло, не може кидати тіні на працю дитячо-юнацьких підрозділів у тому ж Києві. Але те, що колишня футбольна периферія нині активно втручається до розподілення призових місць на найголовніших змаганнях, такі підстьобує київських тренерів юних футболістів.
І ось ми маємо нове свідчення кваліфікованої праці з молодою футбольною порослю в нашому місті. Склад збірної України, яка після річної перерви виграла всесоюзний турнір на призи ЦК ВЛКСМ "Юність", - 7 гравців з Києва. Ці змагання, в яких беруть участь найкращі 14 - 15-річні футболісти союзних республік Москви та Ленінграда, проходили в два етапи: спочатку в зональних турнірах було виявлено 6 найсильніших збірних, які й розіграли призові місця у фіналі. 
На першому етапі змагань збірна нашої республіки зробила тільки одну нічию 0:0 у матчі з господарями зони - юними футболістами Білорусії, а решту поєдинків виграли з однаковим рахунком 1:0 (у збірних Естонії, Литви, Узбекистану і Туркменії ). Отже, київський динамівець Антон Броварник, що захищав ворота команди, не пропустив жодного м'яча. У фіналі, ігри якого відбулись у Бєлгороді, суперники забили Антонові тільки два м'ячі. Тут збірна України перемогла команди Москви 2:0, Естонії 2:0, Вірменії 1:0 та зіграла внічию із збірними Азербайджану - 2:2 та Грузії - 0:0.
"За турнірним значенням вирішальним був для нас матч з командою Грузії , - розповідає старший тренер збірної України на цьому турнірі, тренер київського Динамо Олександр Чубаров. - Це був передостанній тур, ми вже мали п'ять очок і в разі перемоги ставали недосяжними на першому місці. Слід сказати, що збірну Грузії як завжди на подібних змаганнях, було вкомплектовано міцними, швидкими юнаками. Адже на півдні хлопчики рано мужніють. Як і всі вихованці грузинської школи футболу, наші суперники вправно володіти м'ячем. Нашій команді було важко. Спасибі Антонові Броварнику, він діяв у воротах бездоганно. І недарма цього юного гіганта (ріст 191 см) названо найкращим воротарем турніру. 
До речі, Броварник мешкає в будинку, де живе славнозвісний вратарь Антон Леонардович Ідзковський. "Голкіпер республіки", як колись називали Антона Леонардовича, уважно слідкує за спортивними досягненнями "Антона молодшого" і пророкує йому яскраве життя у футболі.
Пригадується ще один важливий момент цієї зустрічі. Проти найтехнічнішого форварда грузинської команди грав на місці правого захисника Костянтин Романенко. Юний київський динамівець настільки грамотно діяв у тактичному плані, виявився таким швидким і чіпким, що його суперника тренери замінили, тому що той не приносив команді ніякої користі. Ми виграли останню зустріч (у команди Вірменії) і, набравши 8 очок, посіли перше місце.
Успіх нашої команди, в якій були вихованці київських "Динамо" і спортінтернату, харківського "Металіста", дитячо-юнацьких шкіл Ворошиловграда, Львова, Нікополя і Золотоноші, зумовлений передусім високоякісною організаційною роботою заслужених тренерів УРСР Є. П. Котельникова та Д. С. Резника, які у відділі футболу республіканського спорткомітету відповідають за розвиток дитячо-юнацького футболу. Значний внесок у перемогу зробив другий тренер збірної - заслужений тренер УРСР Вадим Добіжа з Ворошиловграда. Це грамотний, напрочуд ерудований у питаннях методики підготовки футболістів фахівець.
На запитання, чи бачить він у складі збірної гравців, які б могли з часом претендувати на місце в команді майстрів київського "Динамо", Олександр Чубаров відповів, що трьох-чотирьох футболістів на чолі з Броварником він уже сьогодні з чистою совістю рекомендує селекціонерам динамівського клубу як кандидатів до дублюючого складу. 
В. Мирский
"Молода гвардія" 29.08 1982 № 165 (6869)

Кубок Юности

В Белгороде завершились финальные соревнования на приз ЦК ВЛКСМ "Кубок юности". Шесть команд, занявших первые и вторые места в 3 зонах - сборные Азербайджана, Армении, Грузии, Украины, Эстонии и Москвы, вели спор за приз.
Первое место завоевала команда Украины (тренеры А. Чубаров и В. Добижа) набравшая 8 очков при разности мячей 7:2. на втором месте юные футболисты Грузии (тренеры О. Гегечкори и А. Амирэджиби), потерявшие на очко больше. На третьем москвичи (тренеры М. Васильев и И. Швыков), с пятью очками. К слову, эта в общем-то квалифицированная, хорошо подготовленная в техническом отношении команда, выступала неровно. Победив сильную сборную Грузии 4:0, москвичи проиграли 0:2 команде Эстонии, занявший последнее место. Тренерам не удалось мобилизовать футболистов. И большинство игр москвичи проводили бесцветно, а порой - просто слабо.
Определены лучшие игроки финала: вратарь Антон Броварник (УССР), защитник Карен Галстян (Армения), полузащитник Олег Назаренко (УССР) нападающий Азер Исаев (Азербайджан). Забив 5 мячей, Давид Тетраули (Грузия) стал лучшим бомбардиром.
Много внимания турниру было уделено со стороны спортивных и комсомольских организаций города. Все участники были размещены в лучших гостиницах, игры проходили на Центральном стадионе в городе Химиков Шебекино. Позаботились организаторы и о досуге: в свободное от игр дни участники и судьи посетили мемориал "Курская дуга", выезжали на уборку овощей, знакомились с городом. Накануне соревнований состоялась встреча в горкоме комсомола. Хотелось бы особо отметить шефов грузинских футболистов, которые проявили поистине отеческую заботу о юных спортсменах. В этом большая заслуга начальника ремонтного цеха завода А. Рябцева.
Матчи обслуживали молодые арбитры из Москвы, Армении, Киргизии, Таджикистана, Литвы и РСФСР.
К недостаткам следует отнести отсутствие специальных призов лучшим игрокам.
Автор: В. Барашков, главный судья соревнований, судья всесоюзной категории.
Источник: "Футбол-Хоккей", воскресное приложение к газете Советский спорт № 35, от 29 августа 1982 г.

суббота, 28 августа 1982 г.

Кубок "Юність"на Україні (Приз ЦК ВЛКСМ, 1983)

Йшла 11 хв., коли удар Лактіонова вивів уперед збірну України в матчі з командою Москви. А незадовго до фінального свистка цей же нападаючий довів рахунок до 2:0. Так стартували наші земляки у фіналі розіграшу призу ЦК ВЛКСМ "Юність" для футболістів 1967 - 1968 років народження, який відбувся в Бєлгороді.
Не принесла українським юнакам особливих турбот і зустріч з однолітками з Естонії. Знову перемога - 2:0 (Гусейнов і Рєчкін). Але наступного матчу з командою Азербайджану, яка до цього не мала жодного очка, трапився прокол. Ціною величезних зусиль збірна України, в якої голи провели Гусейнов і Назаренко, добилася нічиєї - 2:2.
Змістовним виявився поєдинок Україна - Грузія. Грузинскі юнаки відставали від суперників на очко, і перемога відкривала їм шлях до першого місця. Дебют був за нашою збірною. Раз у раз вона створювала небезпечні моменти, проте майже не била по воротах. Суперникам поступово вдалося вирівняти гру і в другому таймі притиснути лідерів до воріт. Але надійно зіграв голкіпер збірної України Броварник, а захисникам добре допомогали гравці середньої лінії. Наприкінці матчу атакувала знову наша команда, але нічия - 0:0.
Тепер у заключній зустрічі з футболістами Вірменії українські команді була потрібна тільки перемога. Поки диктор оголошував склади, м'яч після удару Назаренко здалеку опинився у воротах вірменських спортсменів. Рахунок 1:0 не змінився до кінця гри. Збірна України вшосте виграла Кубок "Юність".
Серед чотирьох найкращих по лініях гравців турніру є й два наші футболісти: воротар Антон Броварник і півзахисник, капітан команди Олег Назаренко.
До збірної республики цього разу делегували представників дев'ять міст. За команду виступали: кияни А. Броварник, О. Перепелиця, К. Романенко, П.Кікоть, А.Дроценко, А. Даніш (усі -"Динамо") и С.Лактіонов (спортінтернат), дніпропетровці Г. Стрєльцов і А. Трунов, ворошиловградці Т. Гусейнов і В. Бідний, харків'янин О. Назаренко, І. Леонов з Керчі, А. Ком'їн із Золотоноші, І. Литвиненко з Нікополя, В. Москвін з Івано-Франківська і львів'янин О. Рєчкин.
Готували команду О.Чубаров (київське "Динамо" і В. Добіжа (ворошиловградський спортінтернат).

В. Василенко
"Спортивна газета", 28 серпня 1982 р. N 103 (4783)

Фото разных лет